Бібліотека


21 ЛЮТОГО –  МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ РІДНОЇ МОВИ

Моя рідна — солов’їна, барвінкова,

соковита, вишивана, співанкова,

джерельна, яскрава, мелодійна,

промовиста, щебетлива, унікальна,

розмаїта, дзвінка, неповторна…

Моя рідна — українська мова…

                                Марко Терен

Щороку, 21 лютого, світова спільнота відзначає Міжнародний день рідної мови. День був встановлений у листопаді 1999 року на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності.

Історія дня, на жаль, має трагічний початок. 21 лютого 1952 року у Бангладеш (Східний Пакистан) пакистанська влада жорстоко придушила мітингувальників (це були переважно студенти), які висловлювали свій протест проти урядової заборони на використання в країні своєї рідної – бенгальської, мови. Після проголошення незалежності Бангладеш у 1971 році, цей день відзначають в країні як день мучеників, вшановуючи пам’ять загиблих за рідну мову. Саме за пропозицією цієї країни ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови.

За даними ЮНЕСКО, у світі існує близько 6000 мов, 43% з них знаходяться під загрозою зникнення. На думку фахівців, це трапляється в тому випадку, коли її перестають, з тої чи іншої причини, вживати та вивчати більше 30% носіїв мови. Лише в Європі небезпека загрожує 30 мовам, а 13 із них перебувають на межі зникнення.

Мова – це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат кількатисячолітньої еволюції кожного етносу. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу. Мова – найважливіший засіб спілкування людей і пізнання світу, передачі досвіду з покоління в покоління.

Варто нагадати, що згідно зі статтею 10 Конституції України «Державною мовою в Україні є українська мова». Але в Україні є також і мови, які знаходяться на межі зникнення: зокрема, діалекти ромської мови, кримчацька, урумська мови, а також галицький діалект караїмської мови.

З нагоди святкування Міжнародного дня рідної мови у бібліотеці коледжу експонується книжкова виставка «У слові рідному велика сила.», яка пропонує розширити кругозір про нашу рідну українську мову. Виставка допоможе здійснити літературну подорож, познайомить з історією становлення та розвитку нашої мови, народною мудрістю, славетними майстрами рідного слова, з добрими порадниками та помічниками – словниками.




19 лютого в Україні відзначається 33-тя річниця затвердження тризуба, як державного символа України.


У час війни наш державний герб продовжує відігравати надзвичайно важливу роль, ставши символом єднання, стійкості, героїзму та прагнення до незалежності, які демонструє сьогодні світові український народ.





29 січня в Україні відзначають 107-му річницю бою під Крутами, який для Українського народу став символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність, прикладом для сучасних захисників України, як успішно боротися проти численного ворога.


Під час заходів висвітлювався подвиг українських юнаків під Крутами, що загинули в боротьбі за волю України та проведені історичні паралелі між подіями початку 1918 року та реаліями сьогодення, коли Україна знову змушена виборювати та захищати свою незалежність.

Бій під Крутами – це героїчна й водночас трагічна подія. Вона знаменувала початок нової епохи національного пробудження українців, усвідомлення права жити на власній землі та святого обов’язку – боронити її. Визначально, що ця жертовна любов зародилася в серцях молодих людей, найкращих представників українського студентства. Вони, герої Крут, були першими кіборгами у нашій історії. І в нашій пам`яті вони назавжди залишаться вічно молодими героями.




Робити добро – це допомогти літній людині перейти через дорогу, це заступитися за того, над ким знущаються. Зробити добру справу – це допомогти людині, яка послизнулася, піднятися, це зняти з дерева злякане кошенятко чи нагодувати бездомну тварину. Доброта – це поклик  душі, коли ти просто не можеш вчинити інакше, окрім як допомогти своєму другові,батькам, а навіть і просто сторонній людині, якій потрібна допомога.

Пригадуються слова Джека Лондона: «Кістка, кинута собаці, не є милосердя; милосердя — це кістка, поділена з собакою, коли ти голодний не менше неї». Є невеличкі добрі справи,  а є такі, які насправді робляться, незважаючи на масштаби, не для того, щоб здобути славу, рейтинги, а проте стають великими.
Формування будь-якого професіонала починається не із засвоєння спеціальних знань, а насамперед із соціального статусу, із усвідомлення статусу майбутньої професії в суспільстві. Смисловим смислом діяльності державного службовця є служіння народові.

Усі людські (суспільні) проблеми можна розділити на локальні і глобальні. Локальними називають такі проблеми, які стосуються лише певної групи людей або якоїсь країни, певної місцевості. Глобальні ж проблеми – це ті, що пов’язані з існуванням усього людства і гострота яких тією чи тією мірою відчувається на всій планеті.

Чи не найважливішою з глобальних проблем у другій половині
XX століття стала екологічна проблема. Чи задумувалися ми – як братам нашим меншим взимку живеться? За своїми повсякденними клопотами ми навіть не помічаємо труднощів, на які натрапляють у зимову пору пернаті друзі. А зима є складним періодом у житті птахів. Тому справжнім подарунком для пернатих є годівнички, які можна виготовити з різноманітних матеріалів: порожніх пластикових пляшок, картонних коробок чи зробити з дерева. 

«Долучайтеся! Творити добро – це просто!»
 




Кожного року 21 лютого увесь світ відзначає Міжнародний день рідної мови. Це свято досить молоде. Воно було запроваджено у листопаді 1999 року згідно тридцятої сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності. Історія свята, на жаль, має трагічний початок.

21 лютого 1952 року у Бангладеш (Східний Пакистан) пакистанська влада жорстоко придушила демонстрацію людей, які виражали свій протест проти урядової заборони на використання в країні своєї рідної — бенгальської, мови. Відтоді кожного року Бангладеш відзначає день полеглих за рідну мову. Саме за пропозицією цієї країни ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови. А починаючи з 21 лютого 2000 року, цей день відзначаємо і ми, українці.

10 цікавих фактів про українську мову
1. Сучасна українська мова має близько 256 тисяч слів.
2. За лексичним запасом найближчою до української мови є білоруська — 84% спільної лексики. Далі йдуть польська і сербська (70% і 68% відповідно), потім — російська (62%). “До речі, якщо порівнювати фонетику й граматику, то українська має від 22 до 29 спільних рис з білоруською, чеською, словацькою й польською мовами, а з російською тільки 11”, — кажуть експерти. 3. В українській мові, на відміну від решти східнослов’янських мов, іменник має 7 відмінків, один з яких — кличний.
4. У 448 році візантійський історик Пріск Панійський під час перебування в таборі гунського володаря Аттіли на території сучасної України, записав слова “мед” і “страва”. Це була перша згадка українських слів.
5. Українську мову в різні історичні періоди називали по-різному: про‌ста, руська, русинська, козацька тощо. Історично найуживанішою назвою української до середини XIX століття була назва “руська мова”. 6. В українській мові найбільша кількість слів починається на літеру “П”.
7. Найменш уживаною літерою українського алфавіту є літера “Ф”.
8. Українська мова багата на синоніми. Наприклад, слово “горизонт” має 12 синонімів: обрій, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид.
9. Назви всіх дитинчат тварин є іменниками середнього роду: теля, котеня, жабеня. 10. Українська мова має велику кількість зменшувальних форм. Навіть слово “вороги” може звучати як “вороженьки”.

РІДНА МОВА
Спитай себе, дитино, хто ти є,
І в серці обізветься рідна мова;
І в голосі яснім ім’я твоє
Просяє, наче зірка світанкова.
З родинного гнізда, немов пташа,
Ти полетиш, де світу далечизна,
Та в рідній мові буде вся душа
І вся твоя дорога, вся Вітчизна.
У просторах, яким немає меж,
Не згубишся, як на вітрах полова.
Моря перелетиш і не впадеш,
Допоки буде в серці рідна мова.
Дмитро Павличко

Comments are closed.